19 грудня 2024 року Україна зазнала наймасштабнішої кібератаки на державні реєстри за останні роки. Атака призвела до припинення роботи понад 60 державних реєстрів та суттєво вплинула на надання адміністративних послуг громадянам. За даними Служби безпеки України, за атакою стоять російські спецслужби.
Що сталося: основні факти про кібератаку
Кібератака паралізувала роботу Національних інформаційних систем (НАІС) та сайту Міністерства юстиції України. Міністр юстиції Ольга Стефанішина охарактеризувала інцидент як наймасштабнішу зовнішню кібератаку останнього часу. Внаслідок атаки було призупинено роботу критично важливих державних реєстрів.
Масштаби впливу кібератаки
Атака торкнулася широкого спектру державних послуг:
- Зупинено роботу системи е-нотаріат
- Заблоковано доступ до Державного реєстру актів цивільного стану
- Призупинено роботу реєстру юридичних осіб та ФОП
- Заморожено операції з нерухомістю через недоступність відповідних реєстрів
- Обмежено функціонал державного порталу “Дія”
Вплив на портал “Дія”
Портал державних послуг “Дія” частково постраждав від кібератаки. Були тимчасово недоступні численні сервіси, включаючи:
- Реєстрацію актів цивільного стану
- Послуги, пов’язані з нерухомістю
- Реєстрацію бізнесу
- Соціальні послуги
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про швидке реагування на загрозу та відключення “Дії” від скомпрометованих реєстрів для запобігання подальшому поширенню атаки.
Відновлення роботи реєстрів
Процес відновлення відбувався поетапно:
- 30 грудня 2024 - відновлено перші три реєстри
- 5 січня 2025 - частково відновлено роботу Державного реєстру актів цивільного стану
- 20 січня 2025 - повністю відновлено функціонування всіх реєстрів
Розслідування та відповідальність
За даними Департаменту кібербезпеки СБУ, атаку здійснила російська хакерська група, пов’язана з ГРУ генштабу ЗС РФ. СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Висновки та наслідки
Кібератака продемонструвала вразливість державних інформаційних систем та необхідність посилення кібербезпеки. В результаті інциденту:
- Звільнено гендиректора ДП “НАІС”
- Створено спеціальну робочу групу у Верховній Раді
- Посилено заходи кібербезпеки державних реєстрів
Ця подія стала важливим уроком для подальшого вдосконалення системи захисту державних інформаційних ресурсів України.
FAQ: Часті запитання про кібератаку на держреєстри
Скільки реєстрів постраждало від атаки? Близько 60 різних державних реєстрів були недоступні внаслідок кібератаки.
Чи постраждали дані громадян? Офіційної інформації про компрометацію персональних даних громадян не надходило.
Як довго тривало відновлення реєстрів? Повне відновлення роботи всіх реєстрів зайняло близько місяця - з 19 грудня 2024 по 20 січня 2025 року.
Аналіз та рекомендації щодо протидії кібератакам на державні реєстри
Виявлені проблеми
-
Масштаб ураження
- Одночасне виведення з ладу понад 60 реєстрів свідчить про недостатню сегментацію систем
- Відсутність ефективної ізоляції критичних систем
- Можливі проблеми з архітектурою мережевої безпеки
-
Тривалість відновлення
- Місячний термін відновлення вказує на відсутність ефективних планів аварійного відновлення
- Недостатня готовність до масштабних інцидентів
- Можливі проблеми з резервним копіюванням
-
Взаємозалежність систем
- Каскадний ефект відмови систем
- Висока зв’язність між різними реєстрами
- Недостатня модульність архітектури
Рекомендації щодо посилення захисту
1. Архітектурні зміни
- Впровадження мікросервісної архітектури для кращої ізоляції компонентів
- Створення повітряних розривів між критичними системами
- Розподіл реєстрів на ізольовані сегменти з окремими рівнями доступу
- Впровадження принципу “нульової довіри” (Zero Trust)
2. Технічні заходи
- Впровадження багаторівневої системи автентифікації
- Постійний моніторинг аномальної активності
- Створення розподіленої системи резервного копіювання
- Впровадження систем раннього виявлення загроз
- Регулярні тести на проникнення
- Автоматизація процесів виявлення та реагування на інциденти
3. Організаційні заходи
- Створення спеціалізованого центру реагування на кіберінциденти
- Розробка та регулярне оновлення планів аварійного відновлення
- Регулярні навчання персоналу з кібербезпеки
- Впровадження процедур керування змінами
- Створення системи швидкого реагування на інциденти
4. Процедурні зміни
- Впровадження регулярних аудитів безпеки
- Створення процедур швидкого відключення скомпрометованих систем
- Розробка протоколів комунікації під час інцидентів
- Впровадження системи управління вразливостями
5. Резервні системи
- Створення географічно розподілених резервних центрів обробки даних
- Впровадження системи автоматичного перемикання на резервні системи
- Регулярне тестування процедур відновлення
- Створення offline-копій критичних даних
Превентивні заходи
1. Моніторинг та аналіз
- Впровадження систем поведінкового аналізу
- Створення системи збору та аналізу логів
- Постійний моніторинг мережевого трафіку
- Аналіз тенденцій та паттернів атак
2. Навчання та підготовка
- Регулярні тренінги з кібербезпеки для персоналу
- Симуляції кібератак та відпрацювання реагування
- Створення культури кібербезпеки
- Програми підвищення обізнаності щодо кіберзагроз
3. Взаємодія та координація
- Налагодження співпраці з міжнародними центрами кібербезпеки
- Створення системи обміну інформацією про загрози
- Координація дій з іншими державними органами
- Взаємодія з приватним сектором у сфері кібербезпеки
Рекомендації щодо швидкого відновлення
-
Створення планів відновлення
- Розробка детальних процедур відновлення для кожної системи
- Визначення пріоритетності відновлення систем
- Створення чітких критеріїв успішного відновлення
-
Автоматизація відновлення
- Впровадження автоматизованих систем розгортання
- Створення скриптів автоматичного відновлення
- Використання технологій контейнеризації
-
Тестування відновлення
- Регулярні тести процедур відновлення
- Перевірка цілісності резервних копій
- Симуляції повного відновлення систем
Висновки
Впровадження запропонованих заходів допоможе:
- Зменшити ймовірність успішних кібератак
- Мінімізувати наслідки можливих атак
- Скоротити час відновлення систем
- Підвищити загальний рівень кібербезпеки державних реєстрів
Важливо розуміти, що кібербезпека - це постійний процес, який вимагає регулярного оновлення та вдосконалення заходів захисту відповідно до нових загроз та викликів.